Людина, як зауважує Кант, має ще дотримуватися зовнішніх пристойностей, але це ознака цивілізованості, а не культури. Цивілізованості, на відміну культури, легко навчити. Адже це досягнення техніки та технології, механізми задоволення масових утилітарних потреб – зовнішня культура. Суб'єктами, що опанували лише зовнішню культуру, легко управляти. Суспільство та держава зацікавлені саме в такій культурі, яку правильніше називати цивілізацією.

Культура для Канта - це інструмент, підготовка людини до здійснення його морального обов'язку. Культура - це завжди внутрішнє надбання людини, бо дає йому мету життя, виходячи з її внутрішніх потреб, висловлюючи його гуманістичне призначення.