Усі ми якось помремо, хтось раніше, хтось пізніше, у цьому немає  нічого дивного чи незвичайного.

Шкільний клас — це як модель суспільства, де все перебільшено і збільшено, як під лупою.

— Просто вибирайся вже зі своєї могили, Матільдо, — сказав він. — Відкриватися людям страшно, але прожити ще сотні років ось так, добровільно замурувавши себе, — набагато страшніше.

Поруч із чужою досконалістю власні недоліки здаються ще потворнішими.

- Те, що не вбиває, робить нас сильнішим, - відповів маг, обережно погладивши її пальці, і Тіль забрала руку. - Ні, - заперечила вона. – Те, що не вбиває, робить нас розлюченими на світ, зламаними та врешті-решт самотніми.

У житті бувають погані періоди, але вони минають. І важливо залишати їх там, у минулому.

Я думаю так: якщо можеш зробити щось сам, то берись і роби. Але якщо потрапив у критичну ситуацію, наприклад, у тебе скуті руки, а над головою замикаючий знак – кричи, проси, моли за допомогою. Інше питання – чи прийде хоч хтось.