Сонце ще не зникло за горизонтом, але вже зібралося на спокій, а місяць був схожий на снігову сову. Над містом лише на годину здійнявся гігантський дрімаючий птах, ім'я  якого — сутінки.

Ось тільки не була ця сила ні темною, ні світлою. Вона  була всім.

Так, це не казка. Тільки в казках помирають із честю і безмовно. У житті зазвичай довго корчать, кричать і стікають кров'ю.