Ольга Громико. Космобіолухи

— Я правильно розумію, — повільно і вагомо промовив Вінні, — що для розгрібання наслідків однієї авантюри ти пропонуєш нам поткнутися в іншу, ще більш божевільну?
— А мені подобається — це так романтично! Ненаселена планета, карта скарбів, тобто секретної піратської бази... - продовжувала Джилл, мрійливо закотивши очі.
Роджер їй навіть позаздрив. Сам він у двадцять два роки вже був реалістом, а нинішні двадцять сім — закінченим песимістом.

Докладніше

Ольга Громико. Космобіолухи

— Ну що, спробуємо торт? - Запропонував Теодор, коли всі осушили келихи. Тортик був на його совісті, і, згадуючи процес приготування, пілот злегка нервував. — Сподіватимемося, що він їстівний. Тому що ми взагалі збиралися спекти«Тріумф Дарта Вейдера», але завдяки декому…
— Я чесно попередив, що не вмію готувати! — відбивався Ден, чия авангардна методика відокремлення жовтків від білків справила на Теда незабутнє враження.
— Але ти не казав, що тебе, мабуть, взагалі ніколи на кухню не пускали!
— Пускали, — гідно заперечив рудий. — Посуд мити.

Докладніше