Погані, отже, не такі вже й погані,

Коли є гірше. Хто не гірший за всіх,

Ще хороший.

Зовсім не знак бездушності — мовчазність.
Гримить лише те, що пусто зсередини.

Ви дали життя мені, добродію,
виховували і любили. На подяку
Я тим же вам плачу: люблю вас, шаную
І слухаюсь.
Напевно, коли я вийду заміж,
Частину ніжності, турботи та кохання
Я чоловікові передам.

Я бачу, він з тих людей, яких 
Раз варто похвалити за прямоту, 
Щоб вони взялися за грубість.