Самотність може бути великим благом.

Кожен робить що може. Дурний - дурниці, а розумний - часто ще більші дурниці.

Будь-яку жінку вламати можна, треба тільки не відставати і поки що з багатьма миритися. Зрештою всі вони поступаються, як правило, коли й не чекаєш, просто тому, що втомлюються.

На свій лад він дуже любить дружину, без зайвих слів, без ніжності, мовчки.

І навіщо живеш на світі, навіщо народжуєш дітей, навіщо радієш їхньому сміху, їхнім іграм, якщо вони виростають нелюдами.

Ненависті до нього вона  не відчувала, ну як можна ненавидіти таку мерзотність? Він просто був їй гидкий, як бувають гидкі павуки і гади.

Кожен вмирає на самоті.

Чого не знаєш, про те не страждаєш.

Треба вчасно думати, а то схаменешся, та вже пізно!

Бажати врятувати мало. Потрібно, щоб і той, кого рятуєш, хотів врятуватися.