— Може, я й жорстоку річ скажу, — вів далі Борис. — Але нам, мужикам, у цьому простіше. Ми в крові та муках не народжуємо. Сунув, вийняв і пішов. Звичайно, своя кров – це святе. Але за великим рахунком... жінки  - вони завжди до дитини ближче. А ми далі.
Видавши цю приголомшливу глибину філософську думку, Борис зробив театральну паузу. Затягнувся. І сказав:
— Ось тому, не відчуваючи глибинного, природного зв'язку зі своїми нащадками, ми, мужики, повинні розумом розуміти свої обов'язки. Виховувати, захищати… Жінка на інстинктах. Як тварина. Ми – від розуму. Як люди. То вже влаштувала це мати-природа!