Вона розумна. І в неї свій стиль. Вона знає багато того, про що ти не знаєш, відчуває такі почуття, яких ти ще не пережив. Може розрізнити, що в житті важливо, а що не дуже. Їй доводилося приймати чимало важливих рішень та бачити, що з цього вийшло.
Наката нікому не казав, що знав котячу мову. Крім кішок, про це ніхто не підозрював. Спробуй скажи комусь – одразу вирішать: у старого остаточно дах зірвало. Всі, звичайно, знали, що у Накати мізки не в порядку, але одна справа – мізки, і зовсім інша – дах.
Я вважаю, що в тебе є право жити так, як ти хочеш. А скільки років людині — п'ятнадцять чи п'ятдесят один — не має значення. Але, на жаль, мій погляд із загальноприйнятою не збігається.
Коли когось любиш, шукаєш те, чого тобі не дістає. Тому коли думаєш про кохану людину, завжди важко. Так чи інакше. Ніби входиш до болю рідну кімнату, в якій дуже давно не був.
Ти знаєш, люди здебільшого до свободи не прагнуть, а тільки думають, що прагнуть. Усе це ілюзія. Якщо їм дати справжню свободу, вони просто збожеволіють. Так і знай. Насправді люди вільними не хочуть.
Те, що не нудно, людям швидко приїдається, а не набридають, як правило, якраз нудні речі.
Якщо все буде так, як хочеться, то жити стане нецікаво.
Вже якщо кішка до чогось звикла, вона так і живе за правилами і нічого не змінюватиме, доки не станеться щось таке... серйозне. Ну там... котяче кохання або нещасний випадок.