Олександр Сергійович Пушкін. Капітанська донька

Думали, що власне визнання злочинця необхідне його повного викриття, — думка як безпідставна, а й цілком противна здоровому юридичному сенсу: бо, якщо заперечення підсудного не приймається на підтвердження його невинності, то визнання його ще має бути доказом його винності.
Докладніше

Олександр Сергійович Пушкін. Капітанська донька

Одного разу орел питав у ворона: скажи, ворон-птах, чому живеш ти на білому світі триста років, а я всього лише тридцять три роки? — Тому, батюшка, відповідав йому ворон, що ти п'єш живу кров, а я харчуюсь мертвиною. Орел подумав: давай спробуємо і ми харчуємося тим самим. Добре. Полетіли орел та ворон. Ось побачили палого коня; спустились і сіли. Ворон почав клювати, та похвалити. Орел клюнув раз, клюнув інший, махнув крилом і сказав ворону: ні, брат ворон; ніж триста років харчуватися падаллю, краще раз напитися живою кров'ю, а там що бог дасть!

Докладніше

Олександр Сергійович Пушкін. Капітанська донька

Я не міг не здивуватися дивному зчепленню обставин: дитячий кожух, подарований бродязі, рятував мене від петлі, і п'яниця, що хитався по заїжджих дворах, тримав у облозі фортеці і приголомшував державою!

Докладніше