А сніг все валив та валив.
Він стояв на ганку і дивився на сніжинки, що танцювали у примарному світлі вуличних ліхтарів. Він згадав десь прочитане - між ними ніколи не знайти двох однакових. Якщо така вишуканість властива звичайної хуртовини, що вже тоді дивуватися подіям, що відбуваються, що носять такі непередбачувані образи.
Він міркував про те, що кожен момент сьогоднішнього дня був схожий на атракціон — покласти голову прямо в пащу завірюхи.