Віктор Гюго. Знедолені
Осяяні світлом плачуть хоча б над тими, що перебувають у мороці.
Осяяні світлом плачуть хоча б над тими, що перебувають у мороці.
Нехай земля обігріта кров'ю, — місяць зберігає білизну свого світла.
Сміх це сонце: воно проганяє з людського обличчя зиму.