Життя взагалі болісна штука, Ельза, - сказав Брун, повертаючи в провулок. - Чи не знати?

Захват владою дарує відчуття життя.

Люди не вміють втрачати, не хочуть відпускати. Наївно думають, що у цьому світі щось їм належить. Ми приходимо одні і йдемо одні. І єдине, за що варто чіплятися, — це ми самі. Втратити себе – ось що страшно.

Навіщо мені безсмертя? Я навіть не знаю, що мені робити завтра.