Федір Михайлович Достоєвський. Записки з підпілля
…розумна людина і не може серйозно чимось стати, а робиться чимось тільки дурень.
…розумна людина і не може серйозно чимось стати, а робиться чимось тільки дурень.
Людина істота легковажна і непристойна, і може бути, подібно до шахового гравця, любить тільки один процес досягнення мети, а не саму мету. І, хто знає, можливо, що і вся мета на землі, до якої людство прагне, тільки й полягає в одній цій безперервності процесу досягнення, інакше сказати — у самому житті, а не власне в меті.
…не тільки дуже багато свідомості, але навіть і всяка свідомість хвороби.
Чим більше я усвідомлював про добро і про все це«прекрасне і високе», тим глибше я й опускався в мою тину і тим здатен був зовсім зав'язнути в ній.
…всі безпосередні люди і діячі тому й діяльні, що вони тупі та обмежені.
... Але що робити, якщо пряме і єдине призначення будь-якої розумної людини є балаканина, тобто навмисне пересипання з порожнього в порожнє.
Я навіть думаю, що найкраще визначення людини — це істота на двох ногах і невдячна.
Якби мені запропонували вибирати, усьому світові провалитися, чи мені чай пити, я б відповів, що краще всьому світові провалитися, а мені щоб пити чай.
Клянуся вам, панове, що занадто усвідомлювати - це хвороба, справжня, повна хвороба.
Є у спогадах кожної людини такі речі, які вона відкриває не всім, а хіба що друзям.
Є й такі, які він і друзям не відкриє, а хіба собі самому, та й то під секретом.
Але є, нарешті, і такі, які навіть і собі людина відкривати боїться, і таких речей у всякої порядної людини досить накопичиться.
Тобто навіть так: чим більше вона порядна людина, тим більше у неї їх є.