Є такі люди — відразу після першої зустрічі починаєш їх зневажати.

Так багато лікарів роблять. Дають тобі пігулку і знову виставляють надвір. Їм потрібні гроші, щоб розплатитися за те, чого їм коштувала освіта.

Романчики — це, звичайно, розбурхує, але ж скільки роботи. Вперше поцілуватися, вперше потрахатись — у цьому є щось драматичне. Спочатку люди цікаві. Згодом, повільно, але вірно відкривається вся неповноцінність, все божевілля. Я значу для них все менше і менше, вони означають менше і менше для мене.

— Ти судиш про людину через те, що її оточує, правда?
- Правильно. Коли я бачу людину з чистою квартирою, я знаю: з нею щось гаразд. А якщо там надто чисто, то він ***.

Мені подобаються твоя дупа і твоє волосся. І твої губи, і очі, і вино твоє, і твоя квартира, і косяки. Але в мені порядку ніякого.

Якщо трапляється щось погане - п'єш у спробах забути ; якщо трапляється щось хороше - п'єш, щоб відсвяткувати; якщо нічого не трапляється - п'єш, щоб щось сталося.

Кляті баби. Розумом їх зрозуміти.

Добре, коли є куди піти, коли все погано.

Вона підсмикнула спідницю ще на дюйм. Просто божевілля. Такі добрі ноги виникають з-під маси тканини. Набагато краще, ніж міні-спідниці.

"Людство, ти з самого початку облажалось". Ось мій девіз.