Як миттєво утворюється натовп... як раптово виникає і перетворюється на одне величезне око.

Кістки були покладені дуже акуратно — як дрова в ліс, а поверх них такими ж рівними рядами лежали черепи.

Про мистецтво! Про життя! Маятник, що гойдається ліворуч, праворуч, знову ліворуч, від складного до простого, знову до складного. Від романтики до реалізму, щоб неминуче повернутись до романтики. Прониклива людина здатна відчувати інтелектуальні перигелії, заздалегідь готуватися до нових запаморочливих орбіт.

Душа, ніби старий тюбик з фарбою, у ній давним-давно все пересохло.

Театр ранкових голосів.

Люди розташувалися затишно та невимушено, як свині у теплій липневій калюжі.

І ось, випадкова з випадковостей зробила його ядром, осередком авангардного літературного течії, дикого на пам'яті людства.

Коли люди йдуть на дно, вони стають нестерпними — кричать, кричать, хапаються за що завгодно.

Справжній жах — це коли бачиш щось знайоме, але настільки змінене, що його впізнаєш.

Дозвольте мені померти раніше за мої голоси.