Вона подібна до полум'я. Або кинджалу.

Ти вважаєш, що я кидаю на вітер свої гроші, а я вважаю, що ти кидаєш на вітер своє життя.

Це і є щастя, - думала Ліліан. — Хвилина тиші перед тим, що на тебе чекає.

Я не ревную, у мене для цього нема  часу.

Якою незграбною стає людина, коли вона любить по-справжньому! Як швидко злітає з нього самовпевненість! І яким самотнім він собі здається, весь його хвалений досвід друг розсіюється, як дим, і він почувається таким невпевненим!