Андрій Круз. Епоха мертвих. початок
Не віримо нікому, не боїмося нічого, а просити нам і так нема кого.
Не віримо нікому, не боїмося нічого, а просити нам і так нема кого.
Ідеалізмом компанія«Фармкор» та особисто пан Бурко ніколи не страждали. Їм за посадою не належить.
Здорова пильність і важка параноя - суть синоніми.
Багатство не розвіює нудьгу, і скоріше воно керує тобою, ніж ти їм.
Андрій Васильович просто не хотів помирати, а як цього уникнути, не знав.
Якоїсь миті він раптом зрозумів, що вмирає, але потім ця думка здалася йому безглуздою — помирати має бути неприємно, а зараз йому стало по-справжньому добре.
Але думаю, що ми цього навіть не помітимо і не дізнаємось. Ми на той час помремо, а наші трупи підуть харчуватися від живих.