Не кажи:«Як сталося, що колишні дні були кращими за ці?»,

бо не від мудрості ти запитав про це.

Краще тобі не обіцяти, аніж обіцяти і не виконати.

Все йде в одне місце: все сталося з пороху і все повернеться в порох.

Хто перебуває між живими, є ще надія.

Так зраджу ж я серце тому, щоб мудрість пізнати,
але пізнати і безумство і дурість, -
я дізнався, що і це - пусте томлення,
бо від багатої мудрості багато скорботи,
і той, хто множить знання, множить смуток. (І віддав я серце моє тому, щоб пізнати мудрість і пізнати безумство і дурість ; дізнався, що і це - томлення духу. Тому що багато в чому мудрості багато печалі; і хто множить пізнання, множить скорбота.)

Веселись, юначе, в юності твоїй, і нехай смакує серце твоє радощами за днів юності твоїй, і ходи дорогами серця твого і видінням очей твоїх; тільки знай, що за все це Бог приведе тебе до суду.

Знайшов я, що гірша за смерть жінка, бо вона — мережа, і серце її — сильна, руки її — кайдани.

І не все, що кажуть, приймай ти до серця,
щоб не слухати, як кляне тебе твій раб, -
бо скільки разів було - твоє серце знає,
що й сам ти теж кляв інших.

Не скоро відбувається суд над поганими справами; від цього і не бояться серце синів людських робити зло.

Удвох бути краще, ніж одному,
бо, коли впадуть, один одного піднімуть,
але горе, якщо один упаде, а щоб підняти його немає іншого,
та й якщо двоє лежать – тепло їм, одному ж як зігрітися?