Боже, знову ранок! Лише головою до подушки, очі закриєш і на тобі - підйом. Ну хто б знав, як не хочеться вставати! Втім, у мене ще є п'ять хвилин до дзвінка будильника, можна полежати на своє задоволення, поки цей механічний садист не почав дзвонити. Огидний винахід людства, але, на жаль, необхідний. Навіть не розплющуючи очей, по морді будильника бачу: готується, сволота, дзвеніти...

Остання ця справа — лаятися з жінкою, від якої йдеш.

Краса на кшталт сукні. Можна й гарне напнути, а під ним — нічого.