Лазур неба, найпрозоріший брат сонця, родючість землі, дозволь мені, ганебному хробакові, бруду, що відстав від незрівнянних підошв твоїх, покапати холодної води на світле чоло твоє, нехай зрадіє океан, що вода має щастя освіжати священну шкуру, покрива.