Обмін думками корисний лише тоді, коли можеш переконати себе, а не іншого. З цього погляду Довлатов був найгіршим із усіх можливих співрозмовників. Він і сам не міркував, і іншим не давав: за нього всяка концепція стигла на губах, як баранячий жир.

Справа в тому, що ніщо не спотворює так легко, як жадібність. Скупість - схожа на шкірну хворобу. Оскільки від неї не вмирають, вона  викликає не співчуття, а гидливість. Будучи не цілком повноцінною пороком, вона  не розрахована і на прощення лише на насмішку.

Японські тривірші, хокку дивують своєю нерозбірливістю. Ці вірші не«ростуть із сміття», а залишаються із ним. Їм все одно про що говорити, тому що важлива не картина, а погляд. Хоку не розповідають про те, що бачить поет, а змушують нас побачити те, що видно без нього. Ми бачимо світ не таким, яким він нам видається, і не таким, яким він міг би бути, і не таким, яким він мав би бути. Ми бачимо світ таким, яким він був би без нас. Хокку не фотографують момент, а висікають на камені. Вони припиняють хід часу, як зупинений, а не зламаний годинник.