Михайло Юрійович Лермонтов. Джюліо
Є сутінки душі в кольорі років,
Між радістю і горем напівсвітло;
Тисне серце несвідома туга ;
Життя ненависне, але й смерть тяжка.
Є сутінки душі в кольорі років,
Між радістю і горем напівсвітло;
Тисне серце несвідома туга ;
Життя ненависне, але й смерть тяжка.
Ми тільки один раз в земному колі
Горимо взаємної ніжності вогнем.
Траплялося, після я любив сильніше,
ніж цього разу; але жалість лише про цю
Любов живе, горить у грудях моїх.
Вона пройшла, такий долі закон,
невблаганний і непохитний він.