Пахло спокоєм. Пахло повним умиротворенням. Весняним листям та ранковою свіжістю. Першими квітами, проталинами, яскравим сонцем у безхмарному, сліпуче блакитному небі, щойно лопнули нирками, свіжим березовим соком і ще чимось незрозумілим, але таким дивовижним… Від цього запаху хотілося бігти, бігти, стрибати, плисти, кричати, чинити. Хотілося сміятися, танцювати та кричати одночасно…