Олександр Дюма. Граф Монте Крісто
Я любитель привидів. Я ніколи не чув, щоб мерці за шість тисяч років наробили стільки зла, скільки його роблять живі за один день.
Я любитель привидів. Я ніколи не чув, щоб мерці за шість тисяч років наробили стільки зла, скільки його роблять живі за один день.
Душевні рани незримі, але вони ніколи не закриваються; завжди болючі, завжди кровоточиві, вони вічно залишаються розгорнутими в глибинах людської душі.
Якщо живеш серед божевільних, треба й самому навчитися бути божевільним.
— Невже світ населений лише тиграми та крокодилами?
— Так, але тільки двоногі тигри і крокодили куди небезпечніші за всіх інших.
... молодим людям необхідно, щоб на їхньому горизонті завжди миготіли гарненькі жінки, хоча б цей горизонт був лише вулицею.
День складається з двадцяти чотирьох годин, година із шістдесяти хвилин, хвилина із шістдесяти секунд; у вісімдесят шість тисяч чотириста секунд можна багато зробити.
Люди завжди так — за самолюбством ближнього готові бити сокирою, а коли їхнє власне самолюбство уколуть голкою, вони кричать.
Кажуть, що серця, запалені перешкодами, охолонюють у добробуті!
У тих, хто боїться вина, мабуть, погані думки, і вони бояться, як би вино не вивело їх назовні.