Верховний септон колись казав мені, що той, хто грішить, мусить і страждати. Якщо він має рацію... лорде Еддарде, скажіть мені тоді, чому, коли ви, знатні лорди, граєте в престоли, найбільше страждають невинні?

Смерть остаточна і підводить жахливий підсумок, тоді як життя сповнена незліченних можливостей.

Ніколи не забувай, хто ти такий, адже світ, звісно, ​​цього не забуде. Зроби походження своєю силою. Не допускай, щоб воно перетворилося на слабкість. Вдягнись у це, немов у броню, і тоді ніхто не зможе поранити тебе.

- Я не знаю, чому ти це зробив, - сказав Сем. – Але я розумію, що це зробив ти… – Він скромно відвернувся. - У мене ніколи ще не було друга.
- Ми не друзі, - усміхнувся Джон, опускаючи долоню на широке плече Сема. - Ми брати!

Люди ніколи не дивляться. Він любив дахи ще й через це. Там, нагорі, він ставав невидимим.

Дай людям тільки помітити, що слова ранять тебе, і тобі ніколи не позбутися глузування. А якщо до тебе приліпили прізвисько, прийми її та зроби своїм власним ім'ям. Тоді вони не зможуть більше поранити тебе.

Кожна людина потребує того, щоб з неї іноді посміялися. Інакше... ми починаємо ставитися до себе надто серйозно.