У деяких (я добре знаю таких людей) тінь смерті передує її наступу: вони втрачають надію, апетит, життєздатність. Вони відчувають, як йде сенс життя, розуміють, що втратили або взагалі не досягли того, чого прагнули всім серцем, і перестають боротися. В очах таких людей читаєш: я мало брав від життя, і цього вже не виправити.
У моєму уявленні ідеальне щастя - це весь день сидіти на сонці в саду, читати або писати в повній і безумовній впевненості, що той, кого я люблю, увечері повернеться додому. До мене. І так щовечора.
…Важко зустрітися з пороком у наші дні. Людині вселяють, ніби має великий вибір, а насправді, схоже, ніякого вибору не існує.
Сварку можна забути ; почуття незручності ніколи не забувається.
Жінці необхідно мати гарні речі. Коли вона добре почувається, то так само і виглядає.
Чужим життям жити неможливо, можна жити лише своїм. І пам'ятайте: жодної відплати не існує. Все, що вам говорили про добро безкорисливості і зло себелюбства, абсолютно неправильне. Це заповідь для рабів, вона веде до смирення.
Хороші жінки завжди вважають, що винні, коли їм грубять. Погані завжди ні до чого.
Жінки діляться смутком. А радістю вважають за краще похвалятися.
Ви не уявляєте, яким багатообіцяючим стає життя, як тільки вирішиш жити виключно для себе. І наскільки здоровими стають рішення, коли їх нагадує егоїзм. На світі немає нічого простішого - вирішити, що ви хочете або, швидше, чого вам не хочеться, і діяти відповідно.