Джек Торн. Гаррі Поттер і Клята дитина
Просто не хочу бачити того, кого люблю, в образі того, кого ненавиджу.
Просто не хочу бачити того, кого люблю, в образі того, кого ненавиджу.
— Ми не можемо захистити молодь від бід. Біль має прийти і прийде.
— І що мені стояти і байдуже дивитися?
— Ні. Передбачається, що ти повинен навчити його не боятися життя.
Гаррі, у цьому заплутаному, емоційному світі ніколи не знайти ідеальної відповіді. Досконалість знаходиться за межами можливостей людства, поза досяжністю магії. У кожному яскравому моменті щастя завжди є крапля отрути: розуміння того, що біль знову повернеться. Будь відвертим з тими, кого ти любиш — показуй свій біль. Страждання для людей рівносильне диханню.
Я вважаю, що ти завжди можеш вибрати в певний момент те, якою людиною ти хочеш бути. І в цей момент, поруч має бути батько чи друг. Але якщо ти ненавидиш свого батька в цей момент, а друзів у тебе просто немає... тоді ти опиняєшся абсолютно самотній.
Зрозуміло, я любив тебе... і я знав, що це знову повториться... те, що коли я люблю, я завдаю непоправної шкоди. Я не підходить для кохання людина... я ніколи не любив, не завдаючи шкоди.
Вони були великими людьми з величезними вадами, і, знаєш, може, ці вади частково і зробили їх воістину великими.
Давай краще думати не про це. Краще зосередимося на тому, що у нас немає чарівних паличок, немає мітел, немає ніяких засобів, щоб повернутися в наш час. Єдине, що у нас є, — наш мозок і... Та ні, це все, тільки він... І ми маємо її зупинити.
Будь чесний з тими, кого любиш, не приховуй свій біль. Страждати це так само людяно, як і дихати.
Кохання засліплює. Ми обидва намагалися дати нашим синам, не те, що їм було потрібно, а те, що нам було потрібно. Ми були так зайняті спробами виправити наше минуле, що зруйнували їхнє сьогодення.