Покірного долі ведуть, що чинить опір тягнуть насильно.

Харкун, Пісун, Пачкун!
Не раз
Ти клав,
А кал
Стекал
На нас.
Валяй,
Воняй,
Але знай:
В антоновому вогні згоряє,
Хто жир
З дір
У сортир,
Не підтираючи, скидає.