Маргарет Мітчелл. Віднесені вітром

Я ніколи не належав до тих, хто терпляче збирає уламки, склеює їх, а потім каже собі, що лагоджена річ анітрохи не гірша за нову. Що розбито, те розбито. І вже краще я згадуватиму про те, як це виглядало, коли було цілим, ніж склею, а потім до кінця життя бачитиму тріщини.

Докладніше

Маргарет Мітчелл. Віднесені вітром

- Я вам подобаюсь, Скарлетт, зізнайтесь?
— Інколи трошки, — обережно сказала вона. — Коли ви не поводитеся як підонок.
— А я ж, здається мені, подобаюся вам саме тому, що я подонок.

Докладніше

Маргарет Мітчелл. Віднесені вітром

Колись вона  думала про те, як мучила б його, зроби він їй пропозицію. Колись вона  думала, що якщо він все ж таки вимовить ці слова, вже вона над ним знущається і із задоволенням і зловтіхою дасть відчути свою владу. І ось він вимовив ці слова, а в неї і бажання не виникло здійснити свій намір, бо зараз він був у її владі не більше, ніж завжди. Господарем становища, як і раніше, був він, а не вона.

Докладніше