Йон Айвіде Ліндквіст. Впусти мене
Свого — впусти,
що мертве — зарою,
з ким не дорогою —
не бери з собою.
Свого — впусти,
що мертве — зарою,
з ким не дорогою —
не бери з собою.
Не можна нікого пускати до душі. Зсередини лише простіше заподіяти біль. Краще шукати втіху в самій собі. З відчаєм теж можна жити, коли ти один. Коли нема надії.
Ось так завжди. Усі тільки й гадають, що про себе. Тільки й чуєш: моє щастя, моє майбутнє… Кохання — це здатність покласти своє життя до ніг іншого, а сучасна молодь на таке нездатна.
Кохання – це здатність покласти своє життя до ніг іншого, а сучасна молодь на таке не здатна.
Чим ближче підпускаєш до себе людину, тим болючіше він тебе ранить.
Отак і треба. Приймати свою ношу з радістю.
Він міг примиритися з тим фактом, що вона вампір, але що вона хлопчик — змиритися з цим було набагато складніше.