Я завжди вважав (і не з одного лише напускного цинізму), що вже за десять хвилин після знайомства чоловік і жінка розуміють, чи хочеться їм переспати один з одним.

Уявила, що у мене твоя дитина, і я обіймаю її, і всі ми разом. Жах, так? У мене важкий випадок цієї брудної, огидної, смердючої штуки під назвою кохання…

Почувався я чудово. Бог  знає, що буде далі; та це й не важливо, коли лежиш на березі моря в таку чудову погоду. Достатньо того, що існуєш.

Без макіяжу зрозуміти її було легше.

Не можна ненавидіти того, хто стоїть навколішки. Того, хто не людина без тебе.