Френсіс Скотт Фіцджеральд. Великий Гетсбі

Гетсбі вірив у зелений вогник, світло неймовірного майбутнього щастя, яке відсувається з кожним роком. Нехай воно вислизнуло сьогодні, але не біда — завтра ми побіжимо ще швидше, ще далі простягатимемо руки… і одного прекрасного ранку…
Так ми й намагаємося плисти вперед, борючись з течією, а воно все зносить і зносить наші суденця назад у минуле.

Докладніше

Френсіс Скотт Фіцджеральд. Великий Гетсбі

І вони пішли вдвох, без жодного слова, зникли, як примари, самотні й відкинуті від усього, навіть від нашої жалості.
Том узяв рушник і почав знову загортати нерозкупорену пляшку віскі.
— Може, хтось таки вип'є? Джордан?... Нік?
Я мовчав. Він гукнув ще раз:
- Нік?
- Що?
— Може, вип'єш?
- Ні... Я зараз тільки згадав, що сьогодні день мого народження.

Докладніше