— Вона  тут тиняється вже півроку, і ще стільки ж залишилося. От я й подумав: якби їй знайти відповідного хлопця…
— …і вийти за нього заміж, — похмуро прорипіла бабуся, — то вона б від нас швиденько з'їхала, правда?
— Загалом, — сказав батько.
— Загалом, — повторила бабуся.

— Кохання — хрещена мати дурниці, — недоречно сказав батько.
— Все минеться, — звернулася до нього мама. — Це тільки здається, що дівчата дурненькі, — бо кохання погано впливає на слух.
— Кохання погано впливає на вестибулярний апарат, — Від цього дівчата прямо падають у чоловічі обійми. Я вже знаю. Мене мало не розчавила одна молода особа.

Коли дівчина закохана, у неї не помітно. Чоловіка це й підкуповує. Він собі думає:«Симпатична дурепа, про мене мріє, одружуся я з нею». Одружився, а рано прокидається — мрійливості як не бувало, звідки ні візьмися мізки з'явилися, барахло вже розпакувала, ліфчики-трусики по всьому будинку розвішує. Того й дивись у мотузках і мотузках заплутаєшся. А чоловікові з усього світу залишається крихітний острівець — вітальня. Потягнувся за медом, а потрапив у ведмежий капкан; тішився, що спіймав метелика, а придивився — оса.