Нагадувати було нелегко. Правда, він смутно пам'ятав, що пив саме для того, щоб забути. І допився настільки, що не пам'ятав, що ж йому все-таки треба забути. Зрештою, він почав пити, щоб забути про те, скільки він п'є.

Можливо, чаклунство триватиме вічно. А може, й ні. Адже, по-чесному, ніщо не вічне.