... так уже у собак заведено - ніколи не забувати дорогу назад. У людей цей інстинкт із віками зник або майже зник. А даремно. Дуже корисно не забувати зворотний шлях.

Вона зрозуміла все: хтось коханий поїхав назавжди, а це страшно, тяжко до жахіття - проводжати назавжди, це все одно, що ховати живого.

Тепла дружба і відданість ставали щастям, тому що кожен розумів кожного і кожен не вимагав від іншого більше, ніж він може дати. У цьому основа, сіль дружби.

Дружба та довіра не купуються і не продаються.