Жан Кокто. Біла книга
Ні перед ким так не боєшся, як перед дітьми та дівчатами. Занадто багато відокремлює нас від тих та інших. Незрозуміло, як перервати мовчання та пристосуватися до їхнього рівня.
Ні перед ким так не боєшся, як перед дітьми та дівчатами. Занадто багато відокремлює нас від тих та інших. Незрозуміло, як перервати мовчання та пристосуватися до їхнього рівня.
Сонце - досвідчений коханець, який знає свою справу. Спочатку він всього тебе огладжує своїми міцними долонями. Обіймає. Охоплює, перекидає, і раптом прокинешся, як я, бувало, приголомшений, з животом, зрошеним краплями, схожими на ягоди омели.
Любов для мене виснажлива. Навіть коли все спокійно, я боюся, що цьому спокою прийде кінець, і тривога позбавляє його всякої насолоди. Найменша накладка вже означає провал усієї п'єси. Неможливо не тлумачити все на гірший бік. Нічого не можна зробити, щоб ґрунт не йшов у мене з-під ніг, коли всього-то і є, що якийсь один невірний крок. Чекати - катування; володіти - теж, через страх втратити.
Я люблю вас, — повторював він, — і для мене вас любити — щастя.