Олег Рой. Будинок без виходу
Зазвичай так і буває: упустиш якусь дрібницю, якусь досконалу дрібницю, і все впаде.
Зазвичай так і буває: упустиш якусь дрібницю, якусь досконалу дрібницю, і все впаде.
Люди поспішають заповнити свій новий будинок чужорідними речами, начинити чужою йому енергетикою, тим самим назавжди вбити свій світ удома, його живу душу.
Усі чоловіки у душі залишаються хлопчиками. Вони так само люблять яскраві іграшки, так само важко переживають невдачі і так само панічно бояться здатися слабкими та смішними.
Якби все погане, що ми комусь бажаємо збувалося, то на землі б уже нікого не залишилося живим і здоровим.
У такі хвилини їй завжди хотілося вірити, що життя ще не скінчене і попереду буде багато хорошого. Потрібно лише зуміти взяти те, що запропонує доля.