Ви думаєте, якщо людина цитує Зурзмансора чи Гегеля, це — о! А така людина дивиться на Вас і бачить купу лайна, йому Вас не шкода, тому що Ви і по Гегеля лайно, і по Зурзмансор теж лайно. Дермо за визначенням.

Дитина лагідно дивиться на тебе і думає: ти, звичайно, дорослий, здоровенний, можеш мене відшмагати, проте, як ти був з дитинства дурнем, так і залишився, і помреш дурнем, але тобі цього мало, ти ще й мене дурнем хочеш зробити …

Людство збанкрутувало біологічно: народжуваність падає, поширюється рак, недоумство, неврози, люди перетворюються на наркоманів. Вони щодня заковтують сотні тонн алкоголю, нікотину, просто наркотиків, вони почали з гашишу та кокаїну та закінчили ЛСД. Ми просто вироджуємось. Природну природу ми знищили, а штучна знищує нас… Далі, ми збанкрутували ідеологічно – ми перебрали всі філософські системи та їх дискредитували; ми перепробували всі мислимі системи моралі, але залишилися такими ж аморальними худобами, як троглодити. Найстрашніше в тому, що вся ця сіра людська маса в наші дні залишається тією ж сволотою, якою була завжди. Вона постійно прагне і вимагає богів, вождів і порядку, і щоразу, коли вона  отримує богів, вождів і порядок, вона  стає незадоволеною, тому що насправді ні чорта їй не треба, ні богів, ні порядку, а треба їй хаосу, анархії, хліба і видовищ. Зараз вона  скута залізною необхідністю щотижня отримувати конвертик із зарплатою, але ця необхідність їй гине, і вона йде від неї щовечора в алкоголь і наркотики… Та чорт з нею, з цією купою гниючого лайна, вона смердить і смердить десять тисяч років і ні на що більше не годиться, крім смердіти і смердіти. Страшно інше – розкладання захоплює нас із вами, людей із великої літери, особистостей. Ми бачимо це розкладання і уявляємо, ніби воно нас не стосується, але воно все одно отруює на безнадійністю, підточує нашу волю, засмоктує… А тут ще це прокляття – демократичне виховання: егаліте, фратерніте, всі люди – брати, всі з одного тіста… Ми постійно ототожнюємо себе з чернью і лаємо себе, якщо трапляється виявити, що ми розумніші за неї, що у нас інші запити, інші цілі в житті. Час це зрозуміти і зробити висновки: рятуватися час.

Жити - це добре. Навіть коли отримуєш удари. Аби мати можливість бити у відповідь. Справжнє життя є спосіб існування, що дозволяє завдавати ударів у відповідь.

— Голем, — сказав Віктор, — ви знаєте, що я залізна людина?
- Я здогадуюсь.
— А що з цього випливає?
— Що ви боїтеся заржавіти?

Людство стоїть на роздоріжжі, перед вибором: або повна інтелектуальна деградація, або безприкладний еволюційний стрибок свідомості.