Діна Рубіна. Боляче тільки коли сміюся

Нам було років по 15, коли моя подруга, на канікулах у Києві, безоглядно закохалася в хлопчика. І, повернувшись додому, обрушила на сім'ю всю міць цього нетерплячого, що змітає всі заперечення дорослих кохання. Вона  хотіла негайно виїхати до Києва назовсім. Сім'ю лихоманило, з ранку до вечора дівчина влаштовувала скандали (я, зрозуміло, співпереживала її шалене почуття). І ось, пам'ятаю, епізод: черговий скандал між закоханою дівчинкою та її вісімдесятирічним дідом, професором, знаменитим у місті хірургом.
— Це кохання, кохання! - кричить моя подруга. - Ти нічого не розумієш!
Дід акуратно намазав повидло на шматочок хліба і спокійно сказав:
— Дурне, кохання- Це роки, прожиті разом.

Докладніше

Діна Рубіна. Боляче тільки коли сміюся

Розумієте, важливо прийняти весь цей величезний світ, бути з ним ладом, знемагати від цікавості, милуватися його найменшою рисою, розглядати будь-яку ситуацію так, наче ти її й вигадав. Головне ж — почуватися нарівні з цим світом і не боятися опинитися в кумедному становищі. Ми й так усі жахливо смішні...

Докладніше

Діна Рубіна. Боляче тільки коли сміюся

Скажімо так: подорожі, можливість побачити світ у всій сукупності його прекрасних та огидних рис дещо пом'якшують наше споконвічне неприйняття«іншого». Виховують щось подібне до смирення, дають усвідомлення того, що ніколи, ніколи тобі не зрозуміти до самого дна душу іншої людини. Ми різні. Ми дивні. Змиримося з цим.

Докладніше