Розумна людина дає часом світові більше, ніж отримує, а хитра намагається взяти якнайбільше і дати натомість мінімум.

У свідомості мішалися тисячі картин, доль, реальність поєднувалася з вигадкою, сьогодення з минулим, справжнє з хибним, фарби з мороком, аромат квітів із запахом землі та різкою смугою розкладання.

Він – це хтось і ніхто.
Вже багато років носить він своє приклеєне до голови обличчя і свою пришиту до ніг тінь, досі не розуміючи, що важче. Часом у нього виникає невгамовне бажання відірвати їх, повісити кудись на цвях, а самому залишитися на підлозі, подібно до маріонетки, у якої чиясь милосердна рука обрізала нитки.

Розумна людина дає світу набагато більше, ніж отримує, а хитра намагається взяти якнайбільше і дати натомість мінімум.

Не варто було бродити рану ножем, який все ще стирчав у ній.