І справді, дивно, чому ніхто не любить, коли їх обкрадають, — покивав я. - Дикуни-с.

Навіть проти своєї волі та всупереч розуму я милувався цією жінкою. Вона  була абсолютно природною у всіх своїх проявах, і це мені теж дуже подобалося. І вона бачила це, оскільки, зважаючи на все, до такого давно звикла. При цьому мій інстинкт самозбереження просто волав про небезпеку, оскільки захоплення такою жінкою — це вірна дорога на цвинтар, у район сімейної усипальниці, на предмет поховання. Або до будинку скорботи.