«Знаєте, Зара, найдивніше в страху те, що ми намагаємося позбутися хаосу за допомогою хаосу. Опинившись у розпачі, ми не
відступаємо, а продовжуємо рухатися вперед з ще більшою швидкістю. Ми будуємо своє життя на тому місці, де інші розбилися об стіну. Що ближче до цієї стіни ми самі, то більше сподіваємося пройти крізь неї. Чим вона ближча, тим вперто ми віримо, що прийдуть найнеймовірніші рішення і чудовим чином врятують ситуацію, тоді як ті, хто спостерігає за нами збоку, чекають на удар».

Гумор – це остання лінія опору: поки ми сміємось, ми живі; анекдоти та туалетні жарти – це бунт проти безнадійності.

"Поки ми не любимо, ми спимо".
"Кохання - це коли я рада, що ти є".