Сучасний світ позбавляє людину необхідності мислити. Очі нам замінює виховання, думки – правила, власна думка – стереотипи, бажання – рекламні ролики. Все вже придумано, зафіксовано, розкладено на свої місця... Не думай, а слухай, дивись і запам'ятай. Про тебе вже подбали. Мій голову цим шампунем, спи на цих ліжках, носи ці джинси. Так, звичайно, ти маєш право вибору, але до чого воно? Поки ти вибиратимеш, розмірковуватимеш, аналізуватимеш, час піде. От і не забивай голову будь-якою нісенітницею. Живи комфортно, нехай кожен твій деньбуде святом безмежного вжитку.
Настрій був піднятий. Навіть дощ не здавався таким мокрим.
Потреба один в одному змушує виявляти людину чудеса терпимості. Навіть кохання на це не завжди здатне.
Не горю бажанням вислуховувати висловлювання із розряду«я не люблю» від інших. Не любиш - не пускай у своє життя. Дуже просто. Виходить не одразу, звичайно. Тут головне зрозуміти, що ти справді не любиш. Як не дивно, не всім це вдається.
Вони витрачають час і сили, щоб бути такими, як усі, а я на те, щоб бути собою. Витрати однакові. Результат різний.
Ми боїмося сидіти без діла. Боїмося чогось не встигнути. Начебто можна встигнути все. Начебто те, що ми встигнемо, комусь потрібно. Суєта - сенс нашого життя.
Будь-яка ідея, якщо надто довго з нею жити, набуває влади над людиною. Якогось моменту вона починає керувати ним, а не навпаки.
Коли життя котиться у прірву, підштовхни її. Коли реальність вивертається навиворіт, пішли її до біса.