Все можна пережити в цьому житті, поки є навіщо жити, кого любити, про кого дбати і кому вірити.

Крім любиш — не любиш, існують ще просто людські стосунки.

Іноді зовсім сторонні люди набагато ближче один до одного, ніж ті, що виросли під одним дахом.

Кожен несе по життю свій тягар, свій біль і захоплені з дитинства страхи і дивиться світ через призму цих страхів та своїх надій. І дуже часто людина намагається змусити інших дивитися на світ через своє спотворене скло. І ображається, коли цього не відбувається.

Чому нам увесь час так хочеться вірити, що ті, хто з іншими злі, брехливі, підлі чи примхливі, з нами неодмінно будуть добрими, чесними та великодушними?