Люди вірять у все, що завгодно, окрім правди. Покажи їм хоч кентавра, хоч русалку – спишуть на генетичну потворність і всі справи. Драконів у середньовіччі всіх перебили, а тепер кажуть – міф.
Без їжі людина вмирає за кілька тижнів. Без води проживе кілька днів. Без повітря задихнеться за хвилину. Без кохання він не протягнув би й секунди. Навіть мить прожити без любові — досконалий нонсенс, бо однією лише любов'ю існує весь величезний світ з лампочками зірок, ліхтарем сонця і кількома великими континентами, що ліниво плескаються в кам'яній ванні Світового океану.
Ніщо не бетонує душу швидше за брехню.
Навіть найменший крок коштує жертви, якщо це крок уперед.
Людина, прикидаючись, забуває, що маска приростає до шкіри, а потім вростає і в м'ясо. Винятків немає, якою б чужорідною та тимчасовою маска не здавалося б спочатку. Один прикидається слабким і стає слабким. Інший прикидається циніком і стає циніком.
Ніщо не бетонує душу швидше за брехню. Вода набуває форми тієї посудини, в якій знаходиться. А якщо вода замерзає, то посуд лопається — і ось вона готова форма. Потрібно бути дуже обережним із тимчасовим. Воно дуже скоро стає постійним.
Він був не те, щоб осел. Просто дуже довго маскувався, а коли хотів врубати задню передачу, виявилося, що шкіра вже приросла. Так і лишився. Начебто розумник, але з клаптями ослячої шерсті.
Лише терпіння породжує силу. Лише у битві з собою міцніє тіло і дух. Стан же ситості та самовдоволення нічого не несе, крім розслаблення та смерті. Людина як цибулина. Складається з такої неймовірної кількості верств брехні самому собі, що під кожною шкірою виявляється ще одна. І все одно треба пам'ятати, що все це лушпайка. Знову ж брехні комусь не буває. Це ілюзія, що когось можна обдурити. Збрехати зрештою можна лише самому собі.
Я вічно боявся не того, чого треба було боятися, і вічно не боявся того, чого слід було боятися. А якщо так, то чи варто було взагалі боятися?
Коли довго колупаєшся в пам'яті — прокидається совість. Починаєш возитися з совістю - вилазить любов і жалість.
Єдина істота у світі, яка не варта жалю, — це ти сам.