Сенс її життя полягав у постійному отриманні деяких сплесків енергій – болю, радості, кохання, зради, і вона щиро пробувала на смак кожне нове відчуття. Все, що робило її щасливою чи, навпаки, вбивало останню радість, завжди розглядалося крізь призму отриманого уроку, а важливість його значення визначалася скоріше відтінками, ніж чіткою градацією добра і зла.

Докладніше

Єврейська кров - це завжди і дар і прокляття. Навіть сто разів розбавлена ​​в тілах інших націй, вона  неодмінно поводиться. Кров народу, обраного як хранитель Знань.

Докладніше

Вона вміла видертися сама. Мої прагнення допомогти та підтримати рідко приймалися. Здавалося, їй важко повірити, що хоч щось у цьому світі може бути дано тобі задарма. Вона  звикла платити відразу і ненавиділа брати в борг. Будь-який подарунок, будь-яка послуга, аж до подачі руки в транспорті або перепустки в живій черзі, могли бути витлумачені нею як перший крок  до обмеження її свободи. Свободи власного вибору Добра та Зла. З наступним певним зобов'язанням розплатитися тією ж монетою, інакше космічна гармонія стягне з неї цей обов'язок інакше.

Докладніше

Це було болюче і дивне кохання. Любов, що має на увазі логіку і тверезість з обох боків до того єдиного моменту, коли ми залишалися віч-на-віч один з одним. Тоді всі бар'єри валилися – і греблі, штучно споруджувані нами для обмеження та стримування пристрасті, змітало нестримною міццю першого ж поцілунку!

Докладніше

Смерті немає! Що таке смерть, якщо безсмертна душа? Що таке життя, як не скороминущий помах крил метелика у вічному круговороті буття? Що таке буття, якщо його визначає швидкість руху шаленої кулі, пущеної невідомо ким у невідомо кого?

Докладніше