Суд спільної думки скрізь помилковий.

— Я передчуваю, ви закохалися в цю Рожу, — нарешті вигукнула молода дама, яку княгиня Віра називала кузиною.
— Це трапилося б, — відповів Печорін, — якби я вже не любив іншу.
— Ого! Постійність, — сказала молода дама. — Знаєте, що цією доброчесністю не вихваляються?
— У мене це не чеснота, а хронічна хвороба.
— Ви ж вилікувалися?
— Принаймні лікуюсь, — відповів Печорін.

Пізно чи рано слабкі характери підкоряються сильним і непохитним.

Хто скоро подобається, про те незабаром і забувають.

Коли хвалять очі, це означає, що решта нікуди годиться.

... матінка каже, що дівчина в 17 років така ж розсудлива, як чоловік у 25.

Але хто ж у своєму житті не робив нісенітниці! І хто не каявся!

— Багатство не є щастям!..
— Все-таки воно ближче до нього, ніж бідність: — немає  нічого несмачнішого, як бути задоволеною своєю долею в скромній хатині... за чашкою грішної каші.

Приватна популярність є гострий ніж  для суспільства, ви змусили про себе говорити два дні. — Страждайте ж двадцять років за це.

... ніяка книга не може бути щасливим.