«Це під силу лише великим письменникам, — говорив він, — чи великим політичним діячам. А я щось не бачу в нашій країні, — говорив він, — ні великих письменників, ні великих політичних діячів».

Не в громі космічної катастрофи, не в полум'ї атомної війни і навіть не в лещатах перенаселення, а в ситій, спокійній тиші кінчається, чи бачите, історія людства.

Завжди я якимось незрозумілим чином опиняюся осторонь того, що мені вигідно. Є на світі такі невлаштовані люди: у казармах вони вічно чистять сортири, на фронті вони потрапляють у«котли», всі неприємності вони одержують першими, всі блага вони одержують останніми.

Так, алкоголізм є бич народів.

Все життя я страждаю від того, що думаю про людей добре.

Якщо ти перестанеш звертати увагу на молоду дружину, вона  тобі таки відплатить.

Цей Поліфем не може жити без патріотизму. Без ноги він може жити, а ось без патріотизму у нього не виходить.

Погано, що стара людина нікому не потрібна. Вижмуть його як лимон, і йди подихай.

Наш світ подібний до зануреного в нічний сон курнику, де варто лише ненароком торкнутися пір'їнка якої-небудь рябинки, що дрімає на шістці, як все приходить в невимовне хвилювання, кидається і розкидає послід на всі боки.

Батьки твоїх учнів чомусь уявляють, ніби ти чудотворець і своїм особистим прикладом здатний завадити їхнім дітям прямувати стопами батьків.