Моя бабуся прожила життя, наповнене до країв. Коли їй було 89, вона  стала найстарішою людиною в Британії, яка склала практичний іспит підвищеної складності з латиноамериканських танців. Їй було 90, коли вона  стала найстарішим гравцем у гольф, який загнав м'ячик у лунку з одного удару. Бабуся не переставала вчитися. У 95 вона  прочитала«Коротку історію часу» Стівена Хокінга, ставши однією з небагатьох, хто подужав цю книгу від початку і до кінця. Незадовго до смерті (вона померла у 99 років), бабуся вирушила до кругосвітнього круїзу. Вона  сміялася щиро, коли її випадково залишили на Ямайці в одному купальнику. Її позиція була чіткою: життя дається один раз, і цим шансом треба скористатися по максимуму.
Докладніше

Виклик – це і рушійна сила всіх діянь людства. Якщо є океан – ми перетнемо його. Якщо є хвороба – ми її вилікуємо. Якщо є несправедливість – ми її виправимо. Якщо є рекорд, ми його поб'ємо. А якщо є вершина – ми її підкоримо. Кожній людині потрібно чогось прагнути. Назвіть це викликом чи метою, але це те, що робить нас людьми. Приймаючи виклик, ми пройшли шлях від печерної людини до польотів до зірок.

Докладніше

Смерть трапляється зі ста людьми зі ста, не з дев'яносто дев'ятьма, а зі ста людьми. Чи варто через неї переживати, якщо настане момент, коли вона  до мене постукає і скаже:«Ну що ж, час!» Я думаю, найстрашніше — це коли вона  до мене постукає, а я, озирнувшись на своє життя, дуже шкодуватиму, що в мене була можливість, а я не ризикнув.

Докладніше