У будні, у вільну після обіду хвилину, ще можна похвилюватися за долю імперії, побурчати на становище у світі, але не сьогодні ж, у сонячний недільний день, коли катаєш гарненьку дівчину і велосипедисти, що їдуть заздрістю, марно намагаються тебе обігнати.

А прогрес цей йде собі вперед. Ото вже не думав, що так і далі піде.

Зараз неможливо визначити, скільки розумової та фізичної енергії розтратило людство на військові приготування, на озброєння, але ці витрати були воістину колосальними.

У душі кожної людини живе симпатія до своїх співвітчизників, гордість за свої звичаї, ніжність до рідної мови та рідної країни.

Останнім часом з ним стільки трапилося всякого, а від його власної волі так мало залежало, що врешті-решт він віддався на волю долі і не будував жодних планів.

Від людини, на його думку, вимагалося тільки бути хитрішими за інших, вміти, як він виражався«розжитися грошима» і насолоджуватися життям.

Вперше життя здалося йому довгою та безнадійною боротьбою проти долі.

Виснажена, пригнічена людина ні на що не придатна.

Він був лише наполегливим і своєкорисливим індивідом, який не мав жодного уявлення про обов'язок громадянина, вірність, відданість, честь і навіть хоробрість.